Географічна карта - Хараре (Harare District)

Хараре (до 1982 року — Солсбері) — столиця та найбільше місто Зімбабве. Площа — 960,6 км2, населення — 1 606 000 жителів (2009), населення метрополії — 2 800 000 жителів (2006). Розташоване на північному сході Зімбабве в регіоні. Хараре є метрополійною, що також охоплює муніципалітети Читунґвіза й. Місто лежить на плато на висоті 1 483 метри над рівнем моря; клімат — субтропічний високогірний.

Місто було засноване 1890 року — малим військовим загоном Британської Південно-Африканської компанії та назване Форт Солсбері на честь британського прем'єр-міністра лорда Солсбері. Керівники компанії демаркували місто та здійнснювали управління в ньому аж до появи в Південній Родезії 1923 року. Відтоді в Солсбері були розташовані урядові структури Південної Родезії (а відтак — Родезії), а з 1953 по 1963 рік місто було столицею Південно-Африканської федерації. Назва Солсбері зберігалась до 1982 року, коли місто було перейменоване на Хараре в другу річницю незалежності Зімбабве.

Загін, спрямований Британською Південно-Африканською компанією, заснував місто 12 вересня 1890 року як військову базу під назвою Форт Солсбері, на честь лорда Солсбері — прем'єр-міністра Великої Британії. Поселення розвивалося в основному як торговий центр на шляху до Бейру (порт в Мозамбіку). Форт Солсбері був оголошений муніципалітетом в 1897 році, і отримав статус міста в 1935. Солсбері був столицею Федерації Родезії та Ньясаленду з 1953 по 1963 рік. Після проголошення урядом Яна Сміта 11 листопада 1965 року незалежності від Великої Британії місто стало столицею Південної Родезії. В результаті війни в Південній Родезії 18 квітня 1980 року режим білої меншості упав і Солсбері в 1982 році був перейменований в Хараре, став столицею Республіки Зімбабве.

Режим Роберта Мугабе і економічна криза кінця 1990-х років спричинили катастрофічні наслідки для економіки та інфраструктури міста. Високий рівень безробіття та злочинності. За винятком кількох кварталів у центрі міста вивіз сміття та ремонт доріг не здійснюються, зруйновані централізовані системи водо- та електропостачання, не працює каналізація. У 2005 році уряд провів операцію з виселення і руйнування нетрів; ця акція була засуджена ООН.